Житіє як доміно...

За 2 гонки до кінця сезону, як у чоловіків так і в жінок можна підвести певні підсумки (остаточні будуть після неділі), на жаль для збірної України це практично остаточні підсумки, за наступні 2 гонки не бачу, що може змінитись в кращу сторону.
Почнемо з чоловіків,оскільки тут все простіше. Отож великий кришталевий глобус, а разом з ним і малі кришталеві глобуси в спринті, масстарті та персьюті (ну не вірю я що Феррі зможе відіграти таке відставання) у Оле-Ейнара Бйорндалена, МКГ в індивідуальних гонках у Венсана Дефрана, який на 4 пункти випередив Еміля-Агле Свендсена, естафетний МКГ у російської збірної.
Для наших чоловіків сезон завершиться завтра, в гонці з масовим стартом не буде жодного українця, адже найкращий з наших спортсменів Алєксєй Айдаров посідає лише 38 місце в заліку кубка світу. Проте в наступному сезоні у нас таки збільшиться квота на участь в етапах КС (матимемо 6 спортсменів, а не 5, як цього року) і це єдине що радує за підсумками сезону для чоловічої української збірної, бо щось з нею таки негаразд. ІМХО це команда рівня кубка європи, але аж ніяк не КС, як би це жорстоко не звучало, і 8 місце в кубку націй це аж ніяк не сила нашої збірної, а слабкість конкурентів. Але в тих же поляків, китайців, швейцарців є люди, котрі входять в топ-30 за підсумками сезону, в них є лідери збірної, а в нас - купа посередностей, про яких навіть написати немає що.
Тепер трохи про жінок. Тут ситуація значно цікавіша, тому почну з малих кришталевих глобусів, де лауреати відомі: індивідуальні гонки - МКГ у Мартіни Ґлаґов, спринт і масстарт - у Магдалени Нойнер, естафетний - у збірної Німеччини. В заліку персьютів за гонку до фінішу Сандрін Байї випереджає Андреа Хенкель на 4 пункти, але завтра стартуватиме на 11 позицій і 41 секунду пізніше від німкені. Зважаючи на результати і швидкість показану в спринтерських гонках шанси на МКГ більші у Хенкель, але побачимо. В загальному ж заліку за 2 гнки до кнця сезону Магдалена Нойнер випереджає на 18 пунктів свою співвітчизницю Андреа Хенкель і на 22 Сандрін Байї. Завершиться сезон масстартом, де обидві німкені протягом сезону виглядали явно краще за француженку, хоча на такій трасі як нинішня в Холменколені ще їм їздити не доводилось. Зрештою за 2 трофеї у жінок боротьба відкрита, тому останні гонки будуть дуже цікавими ще й в плані боротьби за ці призи. Для наших спортсменок цей сезон був вдалішим аніж для чоловіків: 3 медалі на ЧС, 2 спортсменки в топ-30, 6 місце в кубку націй. Надіюсь, що після персьюту Валя Семиренко не покине топ-30. А тепер трохи злих і недобрих слів в світлі останньої гонки:
1. Ну хоч вбийте мене, але я не шарю якого хріна тренери на останні 2 етапи КС ставлять ту "стоячу" Яковлеву, незважаючи на те, що на складній корейській трасі Єфремова була в очковій зоні і фізухи в неї явно побільше. Якщо хтось почне мені ЧЄ згадувати, то скажу, що от Юліан Долль (така от собі німкеня з КЄ, котра на ЧЄ програвала Яковлевій ходом) на етапі в Холменколені привезла нашій тріумфаторці ЧЄ ходом аж 30с. і  фактично викинула як Яковлеву, так і Хвостенко з очкової зони. Де тут логіка наших тренерів, нахріна було на ту нафіг розбиту дощами трасу пускати Ніну Карасевич, яка фізично не готова до ТАКОЇ траси? Якась вумна голова, що не один десяток років цікавиться біатлоном (за його словами) сказала мені посеред сезону, що наші дівчата німкеням по швидкості програють лише за рахунок техніки їзди, а фізуха наших дівчат нічим не гірша і, мовляв, естафета в Остерсунді - тому підтвердження. Я йому як приклад навів етапи з сильно пересічною місцевістю, де на відміну від рівнинного Остерсунда треба значної фізухи, його не переконало. Ну може наявні результати спринту в Холменколені, де 8 виключно технічних німкень опинилось в очках, причому 5 з них в першій вісімці, з українок за очки лише Валя Семиренко зачепилась. Після ханти-мансійська я здається зрозумів чому нашу основу послали на ЧЄ: мабуть тренери могли їх вивести на пік форми лише на 1-2 тижні, а потім різкий спад, як і до того, і надія хіба на точну стрільбу. Сумно це все, наступний ЧС на досить складній корейській трасі, де вам аж ніяк не рівнина протягом всього кола, що там робитимуть наші спортсмени - не знаю.

4 етапи сезону 2007-2008 позаду, попереду ще 5 етапів кубка світу і чемпіонат світу в шведському Остерсунді. Саме час підвести деякі підсумки, тим паче, що в естафетному заліку спортсмени вже відбігали 3 з 5 гонок сезону (а в індивідуальному - 9 з 26). Саме з естафет і почну.
В чоловіків як і зазвичай за перше місце борються 3 команди (в Оберхофі боролись до останнього етапу, поки Ґрайс не отримав 2 штрафних кола): Росія, Норвегія та Німеччина. Мабуть не надто помилюсь, якщо спрогнозую на ЧС перемогу або російської, або норвезької четвірки, німці наразі недотагують трохи до цих двох команд. Як не прикро, але україньска естафетна четвірка ні на що краще, крім боротьби за 6-7 місце не претендує (і то за умов хорошої стрільби).
В жінок в цьому сезоні ситуація дещо змінилась. Німецький квартет, котрий на минулорічному ЧС повернув собі радість перемог схоже не хоче її ділити ні з ким. В цьому сезоні дружина Уве Муссіґанґа здобула 3 перемоги в 3 гонках щоразу виступаючи дещо іншим складом (загалом в трьох гонках були задіяні всі 7 спортсменок, що виступають в заліку кубка світу). Непросто буде визначити тренерам склад на естафету в Остерсунді. Конкуренцію їм традиційно складають росіянки та француженки. Наші дівчата наразі краще виступають за чоловіків. 4 місце в загальному заліку, проте перспектив з втручанням у боротьбу за першу трійку не видно.
В чоловічому індивідуальному заліку схоже з нестаріючим Бйорндаленом посперечатись зможе хіба Дмітрій Ярошенко з Росії, решта ж переслідувачів вже після 8 гонок відстають навіть від  Ярошенка більше ніж на 100 пунктів (в біатлоні це вже багацько). Найкращий з української збірної - натуралізований білорус Алєксєй Айдаров посідає 28 місце в загальному заліку (більше наших спортсменів у першій тридцятці наразі немає, що досить прикро і красномовно свідчить про силу і передусім стабільність нашої збірної). А понад половину з першої тридцятки складають біатлоністи трьох топ команд (по 6 росіян та німців і 5 норвежців).
В жіночому ж заліку ситуація значно цікавіша. Наразі жовту майку зберігає Мартіна Ґлаґов, але їй у спину дихають Сандрін Байї, Магдалена Нойнер, Каті Вілхельм, Андреа Хенкель, Анна-Карін Олоффсон та Хелена Йонссон (з перших п'яти місць у заліку 4 займають німкені, а в першій тридцятці - всі 7 їхніх біатлоністок!!).  Лідерка ж  збірної України - Оксана  Хвостенко наразі не показує таких результатів як минулоріч і посідає лише 25 місце у заліку, сестри Семиренко після провальної гонки з масовим стартом покинули першу тридцятку і посідають зараз 32 і 33 місця в заліку.
Загалом перша третина гонок сезону показала хіба перевагу Оле-Ейнара Бйорндалена над іншими. А все найцікавіше в цьому сезоні нас ще чекає попереду.

    Вчора відбулись останні перегони кубка світу з біатлону цього сезону.  І, якщо у змаганнях чоловіків перед останньою гонкою буловідомо, хто здобуде великий кришталевий глобус, то в жінок за цей тровей розгорнулась справжня боротьба між Анною-Карін Олофсон, Каті Вілхелм та Андреа Хенкель. В результаті трофей сезону здобула Хенкель, Вілхелм - друга, Олофсон - третя. В чоловіків великий кришталевий глобус здобув Міхаель Грайс, друге місце в звліку посів Оле-Ейнар Бйорндален, третє - Рафаель Пуаре, який завершив кар'єру біатлоніста на передостанньому етапі сезону.
    Тепер трохи про підсумки сезону: вперше великий кришталевий глобус як і в жінок, так і в чоловіків вибороли представники Німеччини. В кубку Націй в жінок беззаперечна перемога за німкенями, а в чоловіків перемогли росіяни лише трохи випередивши німців та норвежців. Тепер про малі кришталеві глобуси. В жінок: індивідуальна гонка - Андреа Хенкель, спринт - Анна-Карін Олофсон, гонка-переслідування та масстарт - Каті Вілхелм. У чоловіків: індивідуальна гонка - Рафаель Пуаре, спринт - Міхаель Грайс, гонка-переслідування - Дмітрій Ярошенко, масстарт - Оле-Ейнар Бйорндален.
Про виступ українських спортсменів в цьому сезоні двояке враження: з одного боку дуже стабільний виступ Оксани Хвостенко (якщо не брати до уваги першу третину сезону, то Оксана лише в одній гонці фінішувала за межею першої двадцятки), з іншого більше нічого наші спортсмени за весь сезон не продемонстрували. І медаль Дериземлі на ЧС, зважаючи на його 30 місце в загальному заліку я вважаю не більше аніж випадковістю. Тим, хто любить нашу ФБУ (федерацію біатлону України) далі читати протипоказано. Отже, другою українською спортсменкою в загальному заліку на 46й позиції сезон закінчила Віта Семиренко, одразу за нею її сестра Валя та Олена Петрова. Єдиною світлою плямою в їх виступі є ЧС. В чоловіків ситуація ще катастрофічніша: Олександр Біланенко 48й, Олексій Коробейніков 66й, а новоспечений українець Айдаров взагалі 83й набравши за сезон аж 3 (три!) пункти. Ну і нахріна (перепрошую) нашій збірній такий спортсмен? І не треба казати щось на кшталт "а от чоловіків білорусів в першій 30і взагалі немає", інакше в нас ніколи не буде більше одного нормального спортсмена на всю команду (чоловіки і жінки). На кого ми рівняємось? Естафетна команда, яка нарівні боролась з німкенями та росіянками посіла 11! місце на ЧС. Зараз ми бачимо наслідки того рішення ФБУ в 2002 році про пріоритет розвитку саме чоловічої команди. І що маємо? Знов єдині наші досягнення у представниці прекрасної статі. Хочу вірити, що ФБУ більше не повторить помилки 2002 року, коли Україна втратила двох прекрасних біатлоністок. І в те, що держава нарешті почне фінансувати біатлон, а не змушуватиме виступати спортсменів майже на голому ентузіазмі.
І наостанок про національні склади перших тридцяток за підсумком сезону. Отож у жінок: Німеччина - 7 спортсменок (5 в першій десятці), Росія - 3, Швеція - 2, Білорусія - 3, Норвегія - 2, Китай - 3, Словенія - 2, Франція - 3, Україна, Польща, Канада, Фінляндія, Італія - по 1.
Чоловіки: Норвегія та Німеччина - по 6, Росія - 5, Франція - 3, Швеція - 2, Австрія - 2, Чехія, Польща, США, Італія, Швейцарія, Україна - по 1.
P.S. А хочеться принаймні рівня Росії, не кажучи про Німеччину... Ех, мрії-мрії...