Житіє як доміно...

Більше моїх фоток з перших концертів Джаз-безу можна знайти тут

Як ви думаєте, про кого цей пост? Саме так, про донецьких.
( Але не про ... а про ... )

Лі Конітц (Lee Konitz) – один з останніх монстрів американського джазу 50 – 60 років, жива легенда, музичний партнер Майлза Девіса, Елвіна Джонса, Карла Бергера, Рея Ненка, Дейва Брубека, Джері Мулігана, Орнета Коулмана, Чарльза Мінгуса ...
Конітц став найвідомішим саксофоністом кул-джазу 20-го століття, та непересічним джазовим композитором. А творчому доробку та бадьорості сімдесятирічного патріарха могли би позаздрити наймоторніші шибайголови.
Виступи літнього метра, який пам’ятає часи, коли джаз був молодим і нерозважним, в останні роки є винятковим як для США, так і для Європи.
Вчора у львівській філармонії відбувся виступ Лі Конітца в супроводі Trio Mencel (Польща).
( Кілька фото з виступу Маестро )

2 грудня, із відкриттям сьомого міжнародного фестивалю «Jazz Bez», культовий львівський рок-клуб «Лялька» змінив свою концепцію і від тепер стає притулком для джазу та фолку.

Авангардовий етнічний дизайн клубу розробляв відомий митець Влодко Кауфман. Арт-директором нової «Ляльки» став знаний львівський джазмен і музикознавець, ведучий вже легендарного радіо «Ініціатива» та організатор фестивалю «Тарас Бульба» Юрій Шаріфов.
( От такий тепер дизайн  )
Першим для фестивалю та нової «Ляльки» став екзотичний електронно-джазовий проект «Рорайна», який 2 грудня презентували Олександр Щукін, що грає на тібетських чашах та грузинський виконавець BekBekson, котрий смичком витягував неймовірні звуки з електро-гітари.

( Це треба було чути та бачити )

Решта фоток - тут